Тема. НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ КРОВОТЕЧАХ, ПОРАНЕННЯХ, ПЕРЕЛОМАХ ТА ВИВИХАХ
1. Поняття
про рану. Класифікація ран..
2. Види
кровотечі, їх класифікація.
3. Перша
допомога при кровотечах та проникаючих пораненнях грудей і живота.
4. Техніка
накладання пов'язок, джгута і закрутки. Техніка стиснення
судин для зупинки кровотеч в типових місцях. Дії рятівника при
травматичній ампутації кінцівки.
судин для зупинки кровотеч в типових місцях. Дії рятівника при
травматичній ампутації кінцівки.
Місце проведення:
клас ДП, місцевість, стрілковий тир
Навчальна мета
Узагальнити знання
учнів про рани.
Розказати про кровотечі.
Навчити засобів
тимчасової зупинки кровотечі.
Виховувати почуття
самовиручки, взаємодопомоги.
Метод проведення:
розповідь, показ, тренування
Матеріальне забезпечення
Сумка медична
Пакет
перев'язувальний індивідуальний
Підручні матеріали
1. Поняття про рану. Класифікація ран
Рана - це пошкодження
шкіри, слизової оболонки чи глибокої тканини, що супроводжується болем та кровотечею і має вигляд зяючого отвору. Рани
бувають: вогнепальні, різані,
рубані, колоті, вдарені, рвані, вкушені, розміжчені.
Вогнепальні - виникають внаслідок кульового або осколкового поранення. Вони бувають:
наскрізні, сліпі, дотичні.
Різані й колоті мають невелику зону пошкоджень, рівні краї, стінки ран життєздатні, дуже
кровоточать. Колоті мають велику глибину і дуже небезпечні через пошкодження внутрішніх органів і інфекційність. Рубані — різної
глибини, з удареними місцями і розміжченими м'якими тканинами тіла.
Вдарені, рвані та розміжчені рани мають складну форму, нерівні, насичені кров'ю краї, змертвілі тканини, в
яких розвивається інфекція. Вкушені рани завжди інфіковані слиною.
Рани можуть бути
поверхневими або такими, що проникають у порожнину черепа, грудну
клітку, черевну порожнину. Проникні рани - найнебезпечніші.
2. Види кровотечі, їх
класифікація. Перша допомога при кровотечах та проникаючих пораненнях грудей і живота.
Кровотечею називають витік крові з ушкоджених кровоносних судин.
Залежно від характеру ушкодження судин є
артеріальні, венозні, капілярні та паренхіматозні кровотечі. Найнебезпечніша
- артеріальна. її ознаки: яскраво-червоний колір крові, витікання крові пульсуючим струменем. При венозній - колір
крові темніший, витікання крові безперервне, явного струменя не
спостерігається. Капілярна - внаслідок пошкодження дрібних судин шкіри, підшкірної клітковини і м'язів. У цьому
випадку кровоточить уся пошкоджена поверхня . Паренхіматозна виникає
при пошкодженні внутрішніх органів (печінка, селезінка,
нирки, лнгені).
Кровотечі бувають
зовнішні і внутрішні. При зовнішній кров витікає через рану, при внутрішній
—виливається в тканини й органи тіла, що називається крововиливом.
Залежно від виду кровотечі та засобів, що є під руками, при наданні першої
допомоги здійснюють тимчасову або повну
зупинку кровотечі. Тимчасову зупиняють такими способами: затиснути
пальцем судину, що кровоточить; накласти кровоспинний джгут і максимально зігнути кінцівку..
3. Техніка накладання
пов'язок, джгута і закрутки.Техніка стиснення судин для зупинки кровотеч в типових місцях. Дії рятівника при травматичній ампутації
кінцівки
Для тимчасової зупинки кровотечі с такі способи:
Ø прижимання судини, що кровоточить, пальцем;
Ø накладання кровозупиняючого джгута;
Ø максимальне
згинання кінцівки;
Ø накладання
тугої (здавлюючої) пов'язки.
Зупинка артеріального крововибігу завжди починається з
прижимання артерії, а потім накладають джгут чи застосовують другі способи.
Перед прижиманням прощупують пальцями пульсуючі артерії і прижимають їх до
кісток вище місця поранення до зупинки кровотечі. Артерію прижимають великими
пальцями або кулаком. Метод прижимання пальцями є короткочасним і дає
можливість виграти час, поки не буде накладений джгут (закрутка) або здавлююча пов'язка. Є точки прижимання височної,
нижньочелюстної, правої височної, підключичної, плечевої, гомілкової
артерій.
Накладання здавлюючої (тугої) пов'язки
використовується для незначних кровотеч. Для
цього служить індивідуальний перев'язувальний пакет. Для кращого здавлювання судин
ватно-марлеву подушечку пакета накладають на кровоточащу рану комком
(тампоном). Для зупинки кровотечі на тулубі цей спосіб є єдиним. . Для такої
пов'язки використовують індивідуальний пакет. Пакет перев'язочний
індивідуальний складається з двох ватно-марлевих подушечок розміром 32*17,5
см ,бинта розміром 10 см*7 м. Одна подушечка
пришита на кінці бинта, а друга вільно пересувається по ньому. Подушечка і бинт
стерильні і упаковані в пергаментний
папір. Зовнішній чохол - з прогумованої тканини. У пакет вкладається
шпилька. Подушечку прибинтовують, кінець бинта закріплюють шпилькою. При
наскрізних ранах рухому подушечку пересувають по бинту на потрібну відстань, щоб закрити вхідний і вихідний отвори
рани. Зовнішній чохол, внутрішня поверхня якого стерильна,
використовується для накладання герметичних пов'язок. Бинт - це смужка
марлі в скатаному вигляді. Скатана частина бинта називається головкою, вільний
кінець -початком. Стерильні бинти герметично
упаковані у пергаментний папір. Серветки стерильні - це складені шматки марлі, герметично упаковані по 20 шт в
пергаментний папір. Розмір великих -
70*68 см, малих 68*35 см. Пов'язки на голову, груди, суглоби, кисті й стопи
накладають косинкою Якщо косинки не стерильні, то спочатку накладають стерильні
бинти чи серветки і фіксують їх косинкою.
Джгут застосовують для зупинки крові при сильній
кровотечі з поранених кінцівок Його накладають вище рани і якомога ближче до
неї поверх обмурдирування або на м'яку підкладку.
Не можна накладати джгут у середній третині плеча через небезпеку придушення нерва
і розвитку згодом паралічу руки. Місце, де накладається джгут, спочатку
захищають одягом, ватно-марлевою пов'язкою або іншими матеріалами.Потім джгут
розтягують і в розтягнутому виді обертають
2-3 рази навколо кінцівки і кінці фіксують за допомогою ціпочки і крючка
джгута або зав'язують кінці джгута вузлом. . Якщо правильно - кровотеча припиняється, пульс затихає і кінцівка блідніє.
Якщо джгута немає, то
для зупинки кровотечі використовується закрутка, яку можна зробити з
міцного матеріалу. Закрутку намотують на кінцівку, кінці зав'язують вузлом, у
кільце, що утворилося, вставляють палицю і закручують доти, поки не припиниться
кровотеча, а потім кінці палиці фіксують на
кінцівці бинтом.
Після тимчасової зупинки кровотечі через
накладання джгута або закрутки рану закривають
первинною пов'язкою і на ній позначають час накладання джгута або
пов'язки. Влітку джгут накладають на на кінцівку не більш ніж на годину,
взимку - на півгодини. Після цього терміну джгут (закрутку) необхідно послабити
на 3-5 хв для відновлення кровотечі в кінцівці, при цьому одночасно прижати
артерію пальцями вище рани, а потім знову затягнути джгут (закрутку) дещо вище
(нижче) попереднього місця.
При зупинці кровотечі згинанням кінцівки в суглобі
кровеносні судини здавлюються. Ефект здавлювання підсилюється, якщо в згиб
суглобів вкласти валики з вати, марлі або любий "упругий" предмет і
потім закріпити зігнуті частини кінцівки разом. Цей спосіб непридатний при пораненнях з переломами кісток.
Після тимчасової зупинки кровотечі любим
вказаним способом на рану накладають пов'язку.
Для цього розрізають чи
розпорюють по шву одежу і оголяють рану, не загрязняючи її і не роблячи болі пораненому. Після накладання пов'язки
відкриту частину тіла закривають розрізаними частинами одежі.
111. Заключна частина (5 хв).
І.Закріплення вивченого матеріалу (3 хв):
назвати способи тимчасової зупинки кровотечі рани;
перелічити складові частини ШП.
І.Підбиття підсумків заняття (1 хв).
3.Завдання додому (1 хв): вивчити матеріал на
256-261 підр. "Допризовна
підготовка "
Немає коментарів:
Дописати коментар