понеділок, 7 грудня 2015 р.

НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ


Тема. НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ КРОВОТЕЧАХ, ПОРАНЕННЯХ, ПЕРЕЛОМАХ ТА ВИВИХАХ



1. Поняття про рану. Класифікація ран..
2. Види кровотечі, їх класифікація.
3. Перша допомога при кровотечах та проникаючих пораненнях грудей і живота.
4. Техніка накладання пов'язок, джгута і закрутки. Техніка стиснення
судин для зупинки кровотеч в типових місцях. Дії рятівника при
травматичній ампутації кінцівки.         
Місце проведення: клас ДП, місцевість, стрілковий тир
Навчальна   мета
Узагальнити знання учнів про рани. 
Розказати про кровотечі.
Навчити засобів тимчасової зупинки кровотечі.
Виховувати почуття самовиручки, взаємодопомоги.
Метод проведення: розповідь, показ, тренування
Матеріальне забезпечення
Сумка медична
Пакет перев'язувальний індивідуальний
Підручні матеріали
1. Поняття про рану. Класифікація ран
Рана - це пошкодження шкіри, слизової оболонки чи глибокої тканини, що супроводжується болем та кровотечею і має вигляд зяючого отвору. Рани бувають: вогнепальні, різані, рубані, колоті, вдарені, рвані, вкушені, розміжчені.
Вогнепальні - виникають внаслідок кульового або осколкового поранення. Вони бувають: наскрізні, сліпі, дотичні.
Різані й колоті мають невелику зону пошкоджень, рівні краї, стінки ран життєздатні, дуже кровоточать. Колоті мають велику глибину і дуже небезпечні через пошкодження внутрішніх органів і інфекційність. Рубані — різної глибини, з удареними місцями і розміжченими м'якими тканинами тіла.
Вдарені, рвані та розміжчені рани мають складну форму, нерівні, насичені кров'ю краї, змертвілі тканини, в яких розвивається інфекція. Вкушені рани завжди інфіковані слиною.
Рани можуть бути поверхневими або такими, що проникають у порожнину черепа, грудну клітку, черевну порожнину. Проникні рани - найнебезпечніші.

2. Види кровотечі, їх класифікація. Перша допомога при кровотечах та проникаючих пораненнях грудей і живота.
Кровотечею називають витік крові з ушкоджених кровоносних судин. Залежно від характеру ушкодження судин є артеріальні, венозні, капілярні та паренхіматозні кровотечі. Найнебезпечніша - артеріальна. її ознаки: яскраво-червоний колір крові, витікання крові пульсуючим струменем. При венозній - колір крові темніший, витікання крові безперервне, явного струменя не спостерігається. Капілярна - внаслідок пошкодження дрібних судин шкіри, підшкірної клітковини і м'язів. У цьому випадку кровоточить уся пошкоджена поверхня . Паренхіматозна виникає при пошкодженні внутрішніх органів (печінка, селезінка, нирки, лнгені).
Кровотечі бувають зовнішні і внутрішні. При зовнішній кров витікає через рану, при внутрішній —виливається в тканини й органи тіла, що називається крововиливом.
Залежно від виду кровотечі та засобів, що є під руками, при наданні першої допомоги здійснюють тимчасову або повну зупинку кровотечі. Тимчасову зупиняють такими способами: затиснути пальцем судину, що кровоточить; накласти кровоспинний джгут і максимально зігнути кінцівку..
3. Техніка накладання пов'язок, джгута і закрутки.Техніка стиснення судин для зупинки кровотеч в типових місцях. Дії рятівника при травматичній ампутації кінцівки
Для тимчасової зупинки кровотечі с такі способи:
Ø  прижимання судини, що кровоточить, пальцем;
Ø  накладання кровозупиняючого джгута;
Ø  максимальне згинання кінцівки;
Ø  накладання тугої (здавлюючої) пов'язки.
Зупинка артеріального крововибігу завжди починається з прижимання артерії, а потім накладають джгут чи застосовують другі способи. Перед прижиманням прощупують пальцями пульсуючі артерії і прижимають їх до кісток вище місця поранення до зупинки кровотечі. Артерію прижимають великими пальцями або кулаком. Метод прижимання пальцями є короткочасним і дає можливість виграти час, поки не буде накладений джгут (закрутка) або здавлююча пов'язка. Є точки прижимання височної, нижньочелюстної, правої височної, підключичної, плечевої, гомілкової артерій.
Накладання здавлюючої (тугої) пов'язки використовується для незначних кровотеч. Для цього служить індивідуальний перев'язувальний пакет. Для кращого здавлювання судин ватно-марлеву подушечку пакета накладають на кровоточащу рану комком (тампоном). Для зупинки кровотечі на тулубі цей спосіб є єдиним. . Для такої пов'язки використовують індивідуальний пакет. Пакет перев'язочний індивідуальний складається з двох ватно-марлевих подушечок розміром 32*17,5 см ,бинта розміром 10 см*7 м. Одна подушечка пришита на кінці бинта, а друга вільно пересувається по ньому. Подушечка і бинт стерильні і упаковані в пергаментний папір. Зовнішній чохол - з прогумованої тканини. У пакет вкладається шпилька. Подушечку прибинтовують, кінець бинта закріплюють шпилькою. При наскрізних ранах рухому подушечку пересувають по бинту на потрібну відстань, щоб закрити вхідний і вихідний отвори рани. Зовнішній чохол, внутрішня поверхня якого стерильна, використовується для накладання герметичних пов'язок. Бинт - це смужка марлі в скатаному вигляді. Скатана частина бинта називається головкою, вільний кінець -початком. Стерильні бинти герметично упаковані у пергаментний папір. Серветки стерильні - це складені шматки марлі, герметично упаковані по 20 шт в пергаментний папір. Розмір великих - 70*68 см, малих 68*35 см. Пов'язки на голову, груди, суглоби, кисті й стопи накладають косинкою Якщо косинки не стерильні, то спочатку накладають стерильні бинти чи серветки і фіксують їх косинкою.
Джгут застосовують для зупинки крові при сильній кровотечі з поранених кінцівок Його накладають вище рани і якомога ближче до неї поверх обмурдирування або на м'яку підкладку. Не можна накладати джгут у середній третині плеча через небезпеку придушення нерва і розвитку згодом паралічу руки. Місце, де накладається джгут, спочатку захищають одягом, ватно-марлевою пов'язкою або іншими матеріалами.Потім джгут розтягують і в розтягнутому виді обертають 2-3 рази навколо кінцівки і кінці фіксують за допомогою ціпочки і крючка джгута або зав'язують кінці джгута вузлом. . Якщо правильно - кровотеча припиняється, пульс затихає і кінцівка блідніє.
Якщо джгута немає, то для зупинки кровотечі використовується закрутка, яку можна зробити з міцного матеріалу. Закрутку намотують на кінцівку, кінці зав'язують вузлом, у кільце, що утворилося, вставляють палицю і закручують доти, поки не припиниться кровотеча, а потім кінці палиці фіксують на кінцівці бинтом.
Після тимчасової зупинки кровотечі через накладання джгута або закрутки рану закривають первинною пов'язкою і на ній позначають час накладання джгута або пов'язки. Влітку джгут накладають на на кінцівку не більш ніж на годину, взимку - на півгодини. Після цього терміну джгут (закрутку) необхідно послабити на 3-5 хв для відновлення кровотечі в кінцівці, при цьому одночасно прижати артерію пальцями вище рани, а потім знову затягнути джгут (закрутку) дещо вище (нижче) попереднього місця.
При зупинці кровотечі згинанням кінцівки в суглобі кровеносні судини здавлюються. Ефект здавлювання підсилюється, якщо в згиб суглобів вкласти валики з вати, марлі або любий "упругий" предмет і потім закріпити зігнуті частини кінцівки разом. Цей спосіб непридатний при пораненнях з переломами кісток.
Після тимчасової зупинки кровотечі любим вказаним способом на рану накладають пов'язку. Для цього розрізають чи розпорюють по шву одежу і оголяють рану, не загрязняючи її і не роблячи болі пораненому. Після накладання пов'язки відкриту частину тіла закривають розрізаними частинами одежі.
111. Заключна частина (5 хв).
І.Закріплення вивченого матеріалу (3 хв):
назвати способи тимчасової зупинки кровотечі рани;
перелічити складові частини ШП.
І.Підбиття підсумків заняття (1 хв).
3.Завдання додому (1 хв): вивчити матеріал на 256-261 підр. "Допризовна
підготовка "

Немає коментарів:

Дописати коментар